Ходила свиня лісом, годувалася жолудями з великого дуба.Могутній дуб при тихому вітрі басисто лопоче, сильнішає вітер - дуб наче лається з ним деренчливим голосом.На просторій, світлій галявині виріс могутній дуб з кремезним стовбуром і міцними розгалуженими гілками, які підтримують густу крону.Цього літа дуб страшенно здивований: у гущавині його гілля з"явилася не бачена досі істота - дуже схожий на білочку звірок, тільки надто маленький.Не першу сотню літ росте на пагорбі посеред заплавної луки кремезний дуб із розлогим, прокрученим, мов пальці в старої роботящої людини, гіллям.Дуб такий величезний, все бачить він у світі.