Це не казка а міні-твір. можливо підійде.
Зимовий вечір.
Хороше й радісно на душі зимового вечора в теплій
хаті.
Весело
потріскують у плиті дрова і язики полум’я облизують комин, освічуючи кімнату.
У хаті добре: тепло і затишно, а вийшовши
надвір – відчуєш на собі подих зими. Надворі
сутеніє…
Небо зоряне-зоряне, не можна відірвати
погляду. Іноді падає і згасає зірка. Ось
із-за хмари з’явився місяць. Його сяйво відбивається від снігу і навкруги стає видно. Мороз посильнішав.Сніг весело
порипує під ногами. Вітер , ніби
притомився і затих.Голі дерева
притрушені снігом, відпочивають у
глибокому сні. Жодна гілочка не
поворухнеться. Навкруги тиша, всі готуються на спочинок ,
подекуди чути тільки гавкіт собак.
Прогулюючись вулицею вдихаєш на повні
груди свіже , чисте повітря та
насолоджуєшся тишею і красою зимового вечора.