Тому що в давніші часи родина могла собі дозволити купувати (як тоді казали "справити") одяг досить рідко. Він коштував доволі великих грошей як на тодішні заробітки. І якщо заради обновки приходилось рік відкладати в скриню лишню копієчку, то потім, відповідно, і дбали про цю річ, берегли. З іншого боку стан одягу говорив тоді, як говорить і зараз, багато чого про самого носія та його вдачу. Людина в порваному, неохайному чи брудному вбранні навряд чи викликає до себе повагу інших