Мурчик. Він великий, пухнастий, вогненно-рудий, тільки мордочка, груди й кінчики передніх лапок біленькі.
Очі великі, зелені, ввечері вони горять, мов ліхтарі, зеленим вогнем.
Мурчик гордо піднімає вгору пишний хвіст і нечутно ступає по підлозі
м’якенькими лапками.
Мій домашній улюбленець добрий і лагідний, але не дуже любить, коли
смикають за вуха чи хвіст. Тоді кіт ображено повертає голову, прищулює
вуха й припадає до підлоги. Може навіть дряпнути.
Мурчик їсть усе, але найбільше полюбляє молоко і м’ясо. Я часто
наливаю в тарілочку молока і пригощаю його. Кіт голосно мурчить, треться
об ноги, ніби дякує за увагу до нього. А ще він завжди з нетерпінням
чекає, коли мій тато приносить з риболовлі свіжої рибки. Тоді він
миттєво опиняється біля рюкзака і намагається лапою прискорити процес
діставання рибки.
Мурчик дуже охайний. Після сніданку він довго і старанно миє мордочку, вуха, шию. Я дуже люблю свого котика.