Iменник-
I -а, ч.
Відмінювана частина мови, що позначає предмет, дію, явище, ознаку тощо, напр.: стіл, читання, вітер, білість і т. ін.
II -а, ч.
Спеціальний знак, що засвідчує виготовлювача ювелірних та побутових виробів із дорогоцінних металів.
Прикметник — самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета. — Прилагательное — самостоятельная часть речи, выражающая признак предмета. Як і в російській мові, в українській прикметники поділяються на якісні, відносні та присвійні.