Максим був, мов здоровий дубчак між явориною, визначався між усім тухольскім парубцтвом. Сильний та милосердний, добрий з тухольцями та строгий з ворогом. В Максима було добре, м"ягке сердце, але під час боротьби воно ставало сміливе та тверде. Ніколи нікого не кидав у біді, тому приклад, те як він сміливо боровся за Мирославу, коли та попала в халепу. Поважав старших, слухався поради старцев. Допомагав свому батькові, приклад тому, те що він ходив з ним по трави для зілля.