На розпутті сидить кобзар та на кобзі грає.
Зі струн кобзи мелодія чарівна злітає...
Вітер розвива волосся ,
а кобзар собі все грає
Пісня в небо лине.
Люди в поле йдуть робити
Кобзаря минають,
А він зна веде своеї:
Все пісні лунають.
Мовчазний сей чолов'яга
Тай що говорити?
А як візьме кобзу в руки,
То аж серце мліє.