У цьому сонеті Киті надзвичайно повно й виразно передав своє світле сприйняття вічного руху життя й краси природи. Він дає живу картину літнього дня, що відчуваєш так само реально, як і затишок пекуче натопленої кімнати взимку, коли в полях бушують заметілі. Звукові, зорові, дотикальні враження зливаються тут у єдине ціле. Поет розкриває в малому велике, бачить прекрасне в самому звичайному