Із невеликого малюночка на мене дивиться зайченятко.
Його шерсть біленького кольору, значить настала зимонька. Ця тваринонька є невеликого розміру. Шерсть коротенька та густенька і зігріває зайченятка від холоду. На невеличкій мордочці добре видно два вушка, що прислухаються до кожного звуку у лісочку. Двоє маленьких оченяток спостережливо зауважують все, що відбувається навкруги. Позаду є хвостик. Він маленький, пухнастенький та кругленької форми. Задні лапки довші за передні. Це дозволяє йому швиденько втікати й стрибати, рятуючись від ворогів.
Звірятко дуже гарненьке та прудке.