Дружба
Біля нашого будинку росте горобина. Стара вона і розлога. До неї часто прилітають птахи. Щось щебечуть, розказують їй щось.
- Любо горобино, як ми вдячні тобі, що минулої осені, ти приберегла для нас ягідки. Цілу зиму нам буде чим поласувати, - щебетали синички і стрибали по старих гілках.
- Та ми ж друзі! Якби не ви, весною гусінь поїла б мої листочки, цвіт би осипався і не було б ягідок, - відповила горобина.
- І тепер будемо завжди допомагати один одному! - весело зацвірінчали синички і полетіли далі.