Фразеологізми у творі Маруся Квітки основ'яненко
«Василь собі нудить світом і не зна, на яку ступити»; «якби можна, скрізь землю б провалилася або забігла куди»; «А Василь? Ненача грім біля його вдариві Стоїть як укопаний...»; «— Чого ти, доню, така невесела, мов у воду опущена?»