Малі озера блискають незлісно, колише хмара втомлені громи. Назвався грибом - лізь у кошик. Ідуть роки - виростають діти. Старий присувається до вікна, зазира всередину й бачить: у хаті за столом сидять гості. Закурілася земля, задиміла, пішов дощ дрібний та тихий, мов крізь сито насіяв; стрепенулися темні ліси і, розправляючись, підставляли своє загоріле листя під дрібні дощові краплі.