Дивна лінія брови,
Губ ласкава лінія,
І сама поміж трави,
Як озерна лілія.
Світить зваба в тих очах
Зіркою провісною.
І біжить кудись дівча,
Щоб зробитись піснею.
Приспів:
Полісяночко, полісяночко, |
Луки райдужні, — синя вись. |
Полісяночко, полісяночко, | (2)
Біля мрій моїх зупинись! |
Поле дівчині в отвіт
Промовляє колосом,
Ще й луна гукає вслід
Юним, щирим голосом.
Все пита: Куди біжиш?
Поспішати годі вже.
Квітне слово, як спориш,
І звучить мелодія!