Доню, давно готові шати для царівни, але вона десь бавилась, химерна, убравшися для жарту у жебрачку
..і щастя упаде мені до ніг, благаючи моєї ласки
хіба ж то не по правді, що дізнав він самотнього несвітського одчаю, блукаючи в подобі вовчій лісом?
..і від мене тремтячими руками заслонився, і кинувся, не мовлячи ні слова, в байрак терновий
..коханого обдарувало ними, не дожидаючи вперед застави